У продажу зараз можна знайти світлодіодні стрічки будь-якого кольору. Різновиди задіяних світлодіодів в таких стрічках теж різні, і по структурі і по потужності. Буває, що застосовують чіп світлодіоди або цільні матриці з трьома кристалами. Виключно всі світлодіодні стрічки мають вбудовані резистори, для обмеження струму подається на світлодіод.

Без цих резисторів лінійка прослужила б недовго, але і з ними теж термін служби не великий. Світлодіодні джерела світла харчуються в більшій мірі від струму, ніж від напруги і для того, щоб забезпечити нормальне умова для їх роботи, потрібно стабілізувати подається струм.

Струм, що подається на лінійку залежить від двох факторів — типу задіяних світлодіодів в лінійці і довжини світлодіодної стрічки. Чим більше довжина стрічки, тим більше споживання.
Існує безліч схем стабілізації струму для світлодіодів, але дана схема, мабуть є найпростішою.

Конструкція виконана на інтегральному регульованому стабілізаторі LM317, підключений по схемі стабілізатора струму.

На вихід мікросхеми можна підключити навантаження до 1,5 Ампер, іншими словами три метри світлодіодної стрічки, якщо останню живити від джерела 12 Вольт.

Але варто врахувати чимало важливий фактор — при великій потужності мікросхема нагрівається, отже, її потрібно встановити на тепловідвід. Зрозуміло, це зайве споживання не надто економічний процес, зате така страховка дозволить світлодіодним стрічки жити дуже довго.

Існує безліч калькуляторів для розрахунку зазначеної мікросхеми. Номінал і потужність резистора підбирається виходячи з потрібного струму на виході мікросхеми.

Автор; АКА Касьян