Шкода, але сучасні інженери практично забули К174УН14 – справді легендарну мікросхему УНЧ, розроблену в часи СРСР. Колись саме на її основі багато початківці радіоаматори збирали свої перші підсилювачі.

По суті, ця мікросхема – закінчений монофонічний підсилювач потужності низьких частот, при навантаженні 4 ОМ володіє вихідною потужністю до 4,5-5 ватт. Максимально допустимою напругою для неї є 15 Вольт, але при гострій необхідності можливе короткочасне підвищення до 18 Вольт.

Маючи такі параметри, схема цілком підходить для використання в якості автомобільного підсилювача. Більше того, звук виходить непоганою, а виявити спотворення без спеціальних приладів досить складно. Звичайно сучасні авто такі наприклад як Лада Веста, навряд чи будуть мати потребу в такому підсилювачі.)

В СРСР мікросхема настільки широко застосовувалася при виробництві телеапаратури, що її можна виявити практично у всіх старих телевізорах (за винятком лампових). Причому в них вона вже вбудована в готовий модуль, так що, якщо вдасться знайти робочий екземпляр, не доведеться нічого збирати, достатньо буде підключити пару проводів і запустити схему.

Оскільки мікросхема володіє високою чутливістю, подавати звуковий вхід можна від будь-яких джерел малої потужності, наприклад, плеєрів, смартфонів або планшетів.

Якщо мікросхема буде використовуватися не з навушниками, а з колонками, то необхідно буде передбачити тепловідвід, щоб уникнути перегріву. Підключати її можна за кількома схемами. По самій безвідмовної збиралися мікросхемние підсилювачі вже тоді, коли вони ще були новинкою.

Так як мікросхема досить вдала, то КНС на слух практично непомітні. Хоча і можуть доходити до 10% при максимальній вихідній потужності. Щоб мікросхема не вийшло з ладу дуже швидко, потрібно точно дотримувати полярність і не замикати вихід з шинами харчування – на відміну від сучасних інтегральних, ця мікросхема не захищена і легко псується, якщо допустити таку помилку.